Події
-
2022 рікЖиття салтів’ян в окупації
В темні часи добре видно світлих людей © Еріх Марія Ремарк.
Читати далі
Мабуть, це найчастіше чуване висловлювання за час війни. Так і є. До війни наша громада була незгуртованою, млявою. Кожен сам по собі, а влада взагалі десь осторонь. Нечисленні боязкі спалахи ініціатив розбивалися об могутню стіну байдужості влади та односельців. Плине тихенько життя у мальовничому квітучому містечку. Ліси, поля, річка - просте сільське життя.
Все змінила війна. 24 лютого 2022 рогу завмерло село, не здатне повірити, що багрова заграва, вибухи, перелякані діти, шоковані сусіди - все це правда. Це - ВІЙНА. Жахливе слово, що вже декілька поколінь асоціюють з другою світовою. Тепер це - наша реальність.
Закрийте очі і уявіть собі свій дім. Тихий ранок. Діти та онуки ще сплять, тепла затишна вітальня, ваш собака або кіт ніжиться на килимку, ви п’єте запашну каву. … Аж раптом вилітають вікна, здригається будинок, хтось кричить, хтось завмер в шоці… тільки одна думка - що з дітьми?! А потім повз ваших вікон їде військова техніка, в ваші хати заходять якісь люди і кажуть, що тепер вони тут назавжди, тепер тут нова влада. Постріли на подвір’ї сусідів. І відчуття повної безпорадності. Бо нема нікого, хто мав би допомогти. Не вірите, що це можливо? Ми теж не вірили. Але так було в селах нашої громади.
Наше ж село - Старий Салтів - було в оточенні, а потім і в окупації. Перший тиждень ми тільки здригалися від невпинних вибухів, завмирали від пострілів, мовчки дивилися на палаючий небокрай. І відчували лють, дивлячись, як над нами з росії летять на Харків воєнні літаки, що нищили наше місто. Летять вбивати наших близьких, що лишилися в Харкові. І всі ми реагували по різному. Хтось кинувся збирати родину в спробі вивезти. Це тепер ми знаємо, наскільки то було небезпечно. Бо з перший днів Старосалтівська громада була в оточенні.
Виїхати було можливо тільки через лінію фронту, під обстрілами. Хтось, навпаки, почав запасатися їжею та водою, розраховуючи на міцність підвалу. Деякі просто не вірили своїм очам. Не хвилюйтеся, казали, ми ж в Європі живемо, то ми щось не розуміємо, завтра все буде гаразд. Нажаль, так не сталося.
З перших днів війни ми були позбавлені електропостачання, води, постачання їжі та ліків в магазини та медзаклади, а головне - зв’язку. Тепер ми знаємо, що це така тактика російських окупантів для залякування населення. То ж вже 24.02.2022 невеликий натовп зібрався біля будівлі сільської ради. Нам була потрібна інформація, якісь вказівки, поради - що робити?! Але сільску раду було розпущено, ніяких дій ніхто навіть не збирався робити. Будівля була пуста.
І ось ці прості люди - електрики, підприємці, фермери, містяни, що приїхали відпочити в село і не встигли повернутися додому, домогосподарки й вчителі - почали працювати. Організували патрулювання темними вулицями, бо поліції і до війни в нас не було. Перші сміливці поїхали в Харків через фронт, попадали під обстріли, жахалися трупам та розбитій техніці на узбіччях. Привезли хліб та край необхідні ліки. Через деякий час російські ракети знищили той хлібозавод.
В село увійшли російські війська. Все було як у ві сні. Бо як це можливо?! Місцевих жителів змушували носити на рукавах білі пов’язки, росіяни вирили окопи та поставили в селі кілька блокпостів. Всіх, хто намагався виїхати та вивезти дітей обшукували, чоловіків роздягали в пошуках татуювань. Ретельно перевіряли телефони. Саме тому дуже мало фотографій з окупованих територій. Люди стирали пом’ять в смартфонах, бо за фотографію, що викликає підозру, окупанти забирали людей в невідомому напрямку. Дітей могли розпитувати, чи люблять вони Україну. Розумієте? ДІТЕЙ! Тому багато людей не наважувалися виїхати, бо невідомо, що було більш небезпечним. В дорозі, навіть якщо пройдеш перевірку можна було схопити пулю в спину або потрапити під обстріл.
В той день, коли окупаційні російські війська увійшли в Старий Салтів, ми припинили активну діяльність, бо передбачали, що росіяни намагатимуться примусити нас до співпраці.
Дивіться відео на нашому каналі в Youtube https://youtu.be/EmM-5SRopUI?si=RdYfGWDnhwLd31g5
-
2022 рікВизволення Старосалтівської громади
30 квітня 2022 року було звільнено правобережну частину Старосалтівської громади - смт.Старий Салтів, с.Молодова, с.Шестаково.
Читати далі
Згодом, майже без бою, окупантів було посунуто до с. Рубіжне та с. Верхній Салтів, бо вони тікали і майже не чинили опору ЗСУ. Але вже 1 - 3 травня поновилися жорстокі бої. Розташована на лівому березі армія російсько-фашистських загарбників невпинно обстрілювала Старий Салтів. Руйнувань зазнали 80% будівель села, знищено системи газопостачання, електричні мережі та водогін. (див. стор. "Руйнівні наслідки агресії РФ")
11 вересня 2022 року ЗСУ вийшли на лінію державного кордону України. Старосалтівська громада була повністю звільнена від окупантів і люди почали повертатися з місць евакуації додому.
Частково повернулася в село і наша команда. В будинку культури, а згодом в приміщенні одного з вцілілих магазинів, облаштувалаи гуманітарний хаб - Старосалтівський волонтерський центр (див. стор. Проєкти - Волонтерський центр).
Діяльність на той час було зконцентровано на виявленні потреб жителів, пошук ресурсів для забезпечення мешканців необхідними засобами існування.
І, звичайно ж, ми чекали, вірили, прагнули ПЕРЕМОГИ!
-
2022 рікРуйнівні наслідки агресії рф
1 травня Старий Салтів було повністю звільнено українською армією, та половина нашої громади все ще лишалася на лівому боці водосховища під контродлем окупантів.
Читати далі
Російська артилерія закріпилася на березі водосховища, просто навпроти Старого Салтову, і протягом 4 місяців невпинно, цілеспрямовано, жорстоко знищувала село. Все, що ми будували, чим жили - житло, інфраструктуру, сади та городи, кладовища, церква - нема такого місця, куди б не поцілили росіяни. Тепер лінія фронту проходила прямо через нас. Але з’явилося більше шансів добратися в місто живими. І люди масово виїжджали.
З понад 4000 (чотирьох тисяч) жителів на той час в селі лишилося біля 40 людей. Більшість біженців не їхали далеко - шукали прихисток в Харкові, бо мали надію якнайшвидше повернутися додому. В той час ми зосередилися на допомозі людям які бігли з-під обстрілів, які покинули - а хтось вже й повністю втратив - все своє майно. Ми писали, просили, шукали, знаходили, розвозили по Харкову і відправляли салтів’янам продукти харчування, гігієну та памперси, одяг та ковдри.
Працювали не тільки ми. Команда сміливих хлопців - салтівян евакуювала людей з Салтову та розвозила під обстрілами питну воду, продукти харчування, зарядні пристрої та пальне. Інші салтів’ни не об’єднувалися в команди, а просто самотужки робили щось для сусідів, родичів, дехто приєднався до харківських волонтерських команд.
Чотири місяці планомірного знищення села росіянами… Ми вистояли. І це заслуга ВИКЛЮЧНО простих жителів. Жодної допомоги від влади в той час ми не отримували. Бо влади просто не було.
В вересні Українська армія відкинула загарбників до їх кордонів. Як тільки в селі вщухли вибухи, люди почали масово повертатися в зруйновані хати і намагатися хоч якось зберегти від дощів, вітру, снігу те, що не знищила російська армія.
Тепер центром уваги для волонтерів, активістів, нашої громадської організації стало відновлення села та допомога людям саме тут, в Салтові та інших селах громади. На жаль, поки що йшла мова тільки про ремонт тих будівель, що можна відремонтувати. Люди, чиє житло та майно знищене повністю, поки що не мають жодної допомоги.
Ми шукаємо допомогу всюди! До відновлення долучаються все нові небайдужі люди та організації. Але росія не вгамовується і все нові і нові міста і села руйнуються вщент, гинуть люди, знищується інфраструктура. І вони теж потребують допомоги!
Ми розуміємо це, бо самі в такому ж стані. То ж ми закликаємо всіх, хто це читатиме. Не будьте байдужими! Допомагайте чим можете. Ніхто з нас не чекав, не звав і не хотів війни. То ж допоможіть зупинити її, поки вона на пішла далі, і відновити нашу Україну, наш мальовничий Старий Салтів.
І хто б там що кому не говорив,
а згине зло і правда переможе!
Ліна Костенко,
українська поетеса. -
2021 рікАукціон чистоти
Громадська організація "Добрі Дії" залюбки бере участь у цікавих заходах наших колег. Ідею "Аукціону чистоти" започаткував мешканець м. Вовчанськ Максим Тележний, а реалізували активні жителі с.Хотімля.
Читати далі
Після закінчення толоки був проведений аукціон, на якому дорослі в режимі прямого ефіру або будучи безпосередньо присутніми на заході, мали нагоду підтримати прагнення дітей до корисних справ, "купуючи" мішки із зібраним сміттям.
За підсумками торгів було зібрано 3200 грн. на спортивний інвентар для хотімлянського спортивного гуртката і таку ж суму на допомогу трирічному сину нашого товариша, який проходив лікування від лейкімії.
Сподіваюсь, що наша ГО "Добрі Дії" підхопить цю корисну ідею і такі корисні та цікаві аукціони стануть традиційними в Старосалтівській ТГ.
